Галерея 83 представляє персональну виставку "Той, що зникає" Дмитра Просвєтова.
"Той, що зникає"- друга персональна виставка автора, що складається з трьох частин. Перша- це серія карпатських та кримських пейзажів, виконаних графітом протягом останніх років. Друга- це рисунки оголеної натури, зроблені в студентські роки та надані фондами Академії Мистецтв (НАОМА). Третя- робота "Коло", де закомпоновані наче в безупинному русі за календарним порядком портрети близьких, а також фігури 12 місяців на середньому колі та пори року (у вигляді вершників )- на внутрішньому колі. Між роботами 10 років часу, змін, політичних перепетій. Та спільне одне- рука Майстра.
За словами художника: "Ніякого філософського підгрунтя, страшенного чи прихованого змісту, немає. Якщо роботи періоду навчання в академії - це постановки чи композиції зроблені в умовах майстерні, а відповідно - наявності комфорту та вільного часу ( що спонукало до пошуків і опанування нових рішень ), то останнім часом - це більше короткочасні, переважно пейзажні речі на відтворення певного стану, досить мінливого та інколи примхливого середовища, зроблені з натури."
Абсолютний та міфічний, автентичний та загадковий, спокійний та тихий. Він - той, хто відчиняє двері. Той, хто існує поміж. Дмитро Просвєтов - той, що зникає. У всьому нечіткому, у всій димності його мистецтва відчувається чіткість, межі, присутність. Ти можеш не знати ні місць, ні людей, ні пори доби чи року, ти можеш не здогадуватись про існування гір, не бачити ночі біля вогню та дощу крізь «вікно» намету - все це ти пізнаєш тут, без жодних коментарів, тлумачень чи підказок. Лише ти і бездоганна пластика ліній олівця, впевнено проведених рукою майстра. Його сірий — кольоровий, яскравий, температурний: ось тут ти насолоджуєшся прохолодою лісу, тут тебе огортають язики полум'я, а далі твоє дихання забивається від пекучого морозного вітру. Це новели, які надихають. Це творчість, яка існує поза часом, щоразу в новому окресленому просторі. Ні. Його роботи не оживають, всередині них оживаєте ви.