Українська культура у всі часи збагачувалася митцями різних етносів, які спільно з українцями працювали і працюють на благо єдиної батьківщини. Для Давида та Гії, які вже понад 20 років живуть в Україні, Київ став другою домівкою. Та водночас по всьому відчутно, що їхня творчість нерозривними узами пов'язана з рідною Грузією. Відразу під час перегдяду у вас перехоплює подих від неповторних, насичених сонцем і грузинським колоритом полотен Давида, та простих, аскетичних форм у скульптурах та кераміці Гії. Експозиція надиво гармонійна і цілісна, вона переность вас у мальовниче містечко з затишними двориками, черепичними дахами будинків, з квітами і виноградниками, з самобутнім посудом, вправно виготовленим з обпаленої глини.

На одному з полотен нас зустрічає стіл, як привід для тихої, неспішної розмови, декламування поезії чи роздумів про високе. Саме тому на столі немає нічого, окрім фруктів та вина. Адже ця трапеза покликана втамувати духовний голод. Стіл Давида Шарашидзе David M. Sharashidze стирає відмінності між людьми різного віку та соціальних прошарків, спонукає до цікавого обговорення різноманітних тем та ідей. Цікаво, що в роботах Давида стіл завжди однією стороною розвернутий до глядача, ніби закликає нас приєднатись до дискусії чи бесіди.

Гія Міміношвілі Gia Miminoshvili - художник і філософ високої моралі. Глина в руках мистця завжди набуває особливий смисл – вона перетворюється на філософську матерію, якою автор зображує сутність життєвих істин. "Це наша мрія, щоб піти в духовне. А ціль – створити середовище: «воно» з другого поверху має зійти донизу та побачити місячне сяйво, що проникло всередину кімнати. Тому що ти художник і маєш створювати театр, образи." Керамічні композиції Гії Міміношвілі, створені з використанням фактурного шамота, гладенької глазурі та надглазурного друку, викликають асоціації зі старовинними ритуальними чашами. Їм надаються нові форми та звучання повсякденної буденності. На перший план вихоить дух миру і гармонії.
І все це резонує, перегукується, поєднується в одному просторі, як голоси струнних інструментів спільного дуету. В них є і сум, і роздум, і надія...