Роздивляючись роботи, не складно відчути посилання на цілу низку художників-символістів зі схожим творчим баченням, наприклад на складну у своїй простоті геометричну селянську серію Малевича, чи абстрактні фігури Асгера Йорна, що створювалися на основі принципів ташизму та руху «Кобра», для якого концепція була важливішою за її фізичне вираження. Здобуваючи освіту за океаном, талановиті художниці не могли оминути цього впливу, піддаючись йому опосередковано, чи вбираючи його під час навчання. Художницям нададуть окремі кімнати: простір пофарбований в чорний колір, де вони матимуть змогу представити свої останні промовисті роботи та вільно виразити ту силу, яка керує їх творчим процесом. Центральна зала галереї буде слугувати спільним знаменником, де задавати тон буде куратор, об'єднуючи всі елементи в продуману, складну, але зрозумілу симфонію, яка, маємо надію, допоможе глядачам розібратися з візуальним пазлом та розкодувати послання, закодоване художницями в цій величній виставці, що відбувається в новій Україні - країні любові, мрій та бажань.

Це непростий виклик для куратора. Я не буду повторювати, те що вже було висказане, замість цього я сконцентруюся на чіткому і зрозумілому підході, керуючись принципом «менше значить більше», щоб перетворити виставку «ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ» на гармонійну та динамічну симфонію з ритмом двох сердець. Хоч елементи ідентичності є актом пробудження та тісно пов'язані з ностальгією та сентиментами, я відійду від цих емоцій та сконцентрую увагу виключно на візуальному вираженні та основних характеристиках, що притаманні нашому надзвичайно виразному мистецтву, в якому «подібність» (різновид, ступінь схожості) належить більше до світу незвіданого, ніж стосується очевидного. Головним викликом та завданням залишається курувати творчістю, яку збудили до життя не радість чи шок, а візуальний вплив принципів раптовості та цілющої сили. Останнє захопливе одкровення від художниць в цьому проекті – це дуалістичний перформанс «обличчям до обличчя» під час відкриття. Пані Роллінз виконає масштабний колаж прямо на місці, а пані Рондяк у відповідь презентує ляльку-мотанку в натуральну величину. Обидві роботи є центральним фокусом цієї виставки.

Куратор виставки: Хуан Пунтес, «Вайт Гелері», Нью Йорк, США.