…у безкінечному русі, опираючись природі, частинки неосяжного обертового всесвітнього диску з молекулярною піддатливістю на мить структуруються, підкоряючись магнітному стержню випадковості. слідом байдужо накочує час-хвиля затираючи написане, згладжуючи спогади, залишаючи лише відбитки станів, відновлюючи ентропію в її правах.
у якийсь момент на восковому диску часопростору можна розпізнати цілком упорядкований текст, чіткий і ладний, як саме життя.
цей текст, напрочуд малий за галактичним масштабом, навдивовижу вміщує в себе абсолютно все: від нескінченності космічних процесів до раптового дзенькоту дитячого сміху, від посмішки у жіночих очах до неспішного згасання літньої ночі….
«scriptorium» – спроба зберегти фрагменти тексту з цього безмежного палімпсесту.